мій жовтневий палац
це листя
що навіяло під дах
нашого сховку
перина та лігво
багаття та мрія
про наш спокій
як тонкий візерунок
наших ліній долі
на твоїх долонях
на моїх долонях
нас єднає спогад
про спільне майбутнє
зачекай
не дай перегорнути
побачити чим скінчиться
та історія
ти ж знаєш
я завжди заглядаю
на останню сторінку
читаю останній абзац
бо хочу знати
чи кожного дня
чи кожної миті
були ми з тобою
щасливими
/22.01.50