понівечені паростки зими
стислі слова
ми теж шукаємо
що принесе нам стиглий вітер
зламані квіти у твоїх очах
вони виростуть у нове коріння
але чи здатна твоя воля
схаменути час
коли ти приходиш
я сам на самоті
бо так вже повелося у світі
що для нової музики
не стає місця
тому давай не пити зайвого
стільки всього невимовленого
між нашими долонями
коли форма надає перевагу
змісту
ми так закохані у минулі думки
що годі чекати нових
стримай свій погляд
часом крізь заплющені вії
віє світлом
/12.01.02