слухай співсоння
твій шепіт кличе
ще неістотні
риси
незлічені
дивися навпомацки
злийся з між-
мандрами
стелиться зойками
серенад гамірність
ти в мені сяєш
жадібним попелом
тирси не струсити
світла та дотику
з мене не вийде
не вилізе
несмаком
попід копитами
зламаним
збосеним
ми не відомі ні
ми самовкохані
стиглі на душі
в них
здушені здосита
дай мені руку
спи
зніяковій теплом
я в тебе влюблений
ти в мені
знепритом
/12.70.51