ти знову звертаєш увагу
на людей що є зовні
вони нетутешні
прилітають на своїх тарілках
приїжджають у своїх філіжанках
проходять на твої пороги
зрештою синя шкіра чи модра
не має різниці
тебе тягне у чорну гнітучу
прірву непорозуміння
неспроможності вимовити
чужі імена і рими
ти пливеш повз
знайомі риси будинків
але вони говорять іншими мовами
з іншими ти
втеча можлива лише
коли ти знаєш де твій дім
це не про тебе
/61.01.02